"Літературознавці"  вивчили вірші про книгу.

Хвилинка поезії

Книжка – добрий, мудрий друг.

Книжка знає все навкруг –

Що, до чого, звідки, як

І про що писав Маршак.

                                  З нею взнаєш 100 країн

                                  І сягнеш морських глибин,

                                 Долетиш за мить одну

                                 В міжпланетну далину.

Друг твій, книжка, відповість,

Що верблюд в пустелі їсть,

Скільки літ живуть кити,

З неї все узнаєш ти.

Мій друг

Мій друже й супутнику, книго моя.

Завжди на дозвіллі, де ти  - там і я.

Ми добре з тобою проводимо час.

Чудова розмова триває у нас.

                                      Іду я на поклик чаруючий твій.

                                     Спускаюсь до моря і бачу прибій.

                                    З тобою шляхи пролягають мої.

                                      В найдальші віки і найдальші краї.

Навчаєш відважним, правдивим рости,

Любити природу,свій край берегти.

 Від малку з тобою я звик дорожить.

Без доброї книги мені не прожить.

Про книжку

Книжка скаржилась Мар’яні:

-Я у тебе не в пошані.

Звідкіля це на мені

 Плями сині та масні?

                 Подивися, от сторінка,

                 Намальована картинка,

                Під хатинкою маля
                І написано: «Це я».

А за дві сторінки далі

Різні звірі небувалі.

Сині, жовті та рябі

Що і не снилося тобі.

             Люди кажуть: - Ой, чия ти?

             Як тепер тебе читати?

            Скільки ми читали книг,

             А не бачили таких.